Стрілець Хоу І
Чи пам’ятаєте ви давньокитайський міф про стрільця Хоу І, який застрелив дев’ять сонць? Цей міф міжСтрілець Хоу І іншим залишив глибокий слід не лише в світобаченні давніх китайців, але й проник у мову, відкарбувавшись двома ієрогліфами на позначення часу. Здогадуєтеся, про що йдеться?
Розповідають, що за часів правління легендарного Яо )尧 [yáo]) на небі з’явилося одразу десять сонць. На землі тоді почалася дуже страшна посуха, що й великий правитель засмутився.
Яким жахливим було те видовище!Все небесне склепіння було заповнене сонцями, на землі не відшукати було й крихти затінку. Спека палила посіви й так нагрівала землю, що каміння та метали почали плавитися.
Усі десять сонць були дітьми богині сонця Сіхе (羲和 Xīhé) й жили в Тангу — Киплячий долині — за Східним морем. Десять сонць зазвичай омивалися в морі, тому вода там вирували й клекотала, як окріп. У нуртуючій воді жило величезне дерево фусан (扶桑 fúsāng). На цьому дереві й жили десять синів-сонць. Вони з’являлися на небі по черзі: коли поверталося одне сонце, інше його заміняло. Але одного разу всі десять сонць з’явилися на небі одночасно.
Все живе дуже страждало від надзвичайної спеки. Люди чорнішали й помирали з голоду. Тоді Яо почав молити верховне божество Ді-цзюня (帝君 [dìjūn]), щоб цей жах припинився. Ді-цзюнь, зрозумівши що люди знаходяться в безвихідній ситуації, надіслав до людей майстерного стрільця на ім*я І (后羿[hòuyì]). За переказами він міг улучити стрілою навіть у птаха, що летить. Отож, одного дня Хоу І вийшов на площу, де зібралося багато люду, вийняв білу стрілу, натягнув тятиву на чарівному луку й випустив стрілу. Вмить вогняна куля на небі беззвучно луснула й полетіла вниз. Люди відчули, що стало прохолодніше, й нечувано зраділи. Хоу І вирішив закінчити почате. Він знову й знову натягав тятиву й стріли летіли в сонця, що дрижали від страху та намагалися втікти.
Владика Яо, що був неподалік і спостерігав за польотом стріл разом зі своїм народом, згадав, що не можна вбивати всі сонця. Тоді він надіслав людину, щоб та непомітно витягла одну з десяти стріл з піхов Хоу І. Так на небі залишилося лише одне сонце.
Таку реконструкцію цього міфа подає професор Юань Ке [Юань Кэ. Мифы Древнего Китая. -- М.: Наука, 1965. с.76-77].
Міф про стрільця І залишив у китайській писемності ієрогліф 旭 [xù] ― «світанок;сонце, що сходить». Він складається із двох елементів, які означають дев’ять — 九 [jiŭ] і сонце — 日 [rì], тобто вказує на час, коли на обрії з’явилося лише одне сонце, а останні дев’ять ще не піднялися. Ієрогліф 早 [zăo] ― «ранок; ранній» ― утворений елементами сонце — 日 [rì] і десять — 十 [shí] і означає момент, коли піднялися всі світила.
Ця легенда дає широке уявлення про те, яку роль відігравали міфічні уявлення в житті давніх китайців.
*малюнок узято з Інтернет-ресурсу: baike.baidu.com
Схожі записи:
