Ця робота досліджує покращення показників запам’ятовування під час процесу вивчення писемних знаків японської мови за допомогою засобів інтервального повторення (карток за системою Себастіана Ляйтнера або програмного забезпечення.)
Робота опублікована у збірці матеріалів конференції “Проблеми сходознавства в Україні” що пройшла у грудні 2008р. у ХНПУ ім. Г.Сковороди.
За даними багатьох опитувань, українські студенти називають писемні знаки (зокрема канджі) найважчою для опанування складовою японської мови.
Традиційна важкість вивчення канджі, на нашу думку, пов’язана з тим, що ці знаки мають ідеографічну природу та візуальну домінанту, в той час як в європейських фонетичних алфавітах звучання залишає написання на задньому плані. К.М. Тищенко у своїй праці «Метатеорія мовознавства» [3] цитує працю О.Р.Лурія, де пояснюється, що людський мозок використовує різні центри для запам’ятовування звукової та візуальної інформації. Таким чином, стверджуватимемо, що ми запам’ятовуємо слова в європейських мовах в інший спосіб, ніж японські слова з використанням канджі. Виходячи з цього, система вивчення канджі повинна бути здебільшого спрямованою на візуальне сприйняття.
Також необхідно зазначити, що у 1885р. Германн Еббінгауз видав працю «Пам’ять: внесок в експериментальну психологію», де він експериментальним шляхом дослідив механізми роботи людської пам’яті. В конденсованому вигляді, його дослідження можна представити наступним графіками:
рис.1 – «криві забування», відношення часу до запам’ятовування, якості запам’ятовування до кількості повторень
З наведеного вище графіку можна зробити кілька узагальнень зробити кілька висновків:
- швидкість та якість запам’ятовування матеріалу, а також утримання його в довгостроковій пам’яті, пропорційні до структурованості матеріалу. Це підтримує гіпотезу мнемотехніків про те, що людина запам’ятовує в першу чергу не знаки, а зв’язки між ними.
- повторення матеріалу не лише пересуває криву забування наверх, а й робить її пологішою.
- Аудіальний та графічний матеріал запам’ятовуються автономно один від одного.
Чи існує така система, яка б враховувала всі ці особливості вивчення канджі, і підвищла ефективність вивчення канджі і таким чином мови взагалі?
У підтримку вже цитованої тези Г. Еббінгауза про те, що для кращого запам’ятовування матеріалу потрібне структуроване його повторення, вважаємо за потрібне використати у нашій системі метод інтервального повторення (МІП) (сторінка англійською), про який говорив іще сам Еббінгауз. Ефект інтервального повторення вивчається в світі вже понад 30 років [6], і однією ж з найактивніших сфер використання цього ефекту на сьогодні є реклама [7].
Суть цього методу полягає в тому, що матеріал пропонується учневі для повторення із інтервалами, довжина яких прямо пропорційна якості утримання цього матеріалу в пам’яті учня. Таким чином, за використання МІП одиниця навчального матеріалу (в нашому випадку ієрогліф) повторюватиметься частіше, якщо учень погано його засвоїв, і все рідше по мірі того, як ця одиниця запам’ятовується краще.
Цей метод вважаємо оптимальнішим, ніж звичайне повторення через економію часу та зусиль учня. Розглянемо ж шляхи реалізації цього методу, а саме за допомогою карток та програмного забезпечення.
Карткова реалізація методу інтервального повторення система була запропонована С. Ляйтнером [4, 61]. Вона полягає в тому, що одиниці матеріалу розміщуються на двосторонніх картках за принципом: перша сторона – запитання; друга сторона – відповідь.
Картки розподіляються у певну кількість груп від найлегших до найважчих для учня. Учень проглядає картки, дивлячись на запитання і намагаючись на нього відповісти. При правильній відповіді картка переміщується в «легшу» групу, а у випадку помилки або неможливості відповісти – до «важчої». При цьому картки з «важчої» групи проглядаються частіше (кілька разів на день), що забезпечує процес вивчення. Відоміші ж повторюються рідше (раз на день, на три дні, на тиждень, місяць); це – боротьба із забуванням, яке неминуче слідує на думку Ляйтнера [4, 47] та Еббінгауза [1]. Унаочнити цю систему можна наступним малюнком:
рис. 2. Реалізація методу інтервального повторення за допомогою карток
У 1985р польський дослідник Пьотр Возняк (сторінка англійською) написав програму SuperMemo, яка реалізовувала вищеописаний метод програмним шляхом. На жаль, програма SuperMemo є комерційною, але існує її вільний аналог, Anki (сторінка англійською, опис програми російською мовою тут). Ми пропонуємо використовувати її в якості програмної реалізації МІП.
З іще однією цікавою реалізацією такого підходу до вивчення канджі можна ознайомитися на сайті Reviewing the Kanji. Творці цього сайту поєднали метод інтервального повторення із асоціативним методом Дж. Хайсіга [8] (сторінка англійською).
На нашу думку, вищеописані методи вивчення ідеографічних знаків японської мови (канджі) є одними з найбільш перспективних, та при правильному використанні можуть істотно підвищити швидкість та якість запам’ятовування цих знаків, долаючи одну з найбільш складних для учнів ділянок вивчення японської мови.
БІБЛІОГРАФІЯ
- Hermann Ebbinghaus. Memory: A Contribution to Experimental Psychology . 1885.
- L. Mark Carrier and Harold Pashler. Attentional Limits in Memory Retrieval // Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition. University of California, San Diego, 1995, pp 1339-1348
- К.М. Тищенко. Метатеорія мовознавства. К., Основи, 2004. 300 с.
- Sebastian Leitner. So lernt man lernen. Der Weg zum Erfolg. Herder, Freiburg, 2003. 317 p.
- P.A.Wozniak. Optimization of learning. Master’s Thesis, University of Technology in Poznan, 1990
- Whitten, W. B. & Bjork, R. A. (1977). Learning from tests: Effects of spacing. Journal of Verbal Learning & Verbal Behavior, 16, 465-478.
- Appleton-Knapp, S. L., Bjork, R. A., & Wickens, T. D. (2005). Examining the spacing effect in advertising: Encoding variability, retrieval processes, and their interaction. Journal of Consumer Research, 32(2), 266-276.
- James W. Heisig. Remembering the Kanji. Japan Publications Trading co. Tokyo, 2001. Vol. 1. 522 p.
Схожі записи:
