Робота опублікована у збірці матеріалів конференції “Проблеми сходознавства в Україні” що пройшла у грудні 2008р. у ХНПУ ім. Г.Сковороди.

За даними багатьох опитувань, українські студенти називають писемні знаки (зокрема канджі) найважчою для опанування складовою японської мови.

Традиційна важкість вивчення канджі, на нашу думку, пов’язана з тим, що ці знаки мають ідеографічну природу та візуальну домінанту, в той час як в європейських фонетичних алфавітах звучання залишає написання на задньому плані. К.М. Тищенко у своїй праці «Метатеорія мовознавства» [3] цитує працю О.Р.Лурія, де пояснюється, що людський мозок використовує різні центри для запам’ятовування звукової та візуальної інформації. Таким чином, стверджуватимемо, що ми запам’ятовуємо слова в європейських мовах в інший спосіб, ніж японські слова з використанням канджі. Виходячи з цього, система вивчення канджі повинна бути здебільшого спрямованою на візуальне сприйняття.

Також необхідно зазначити, що у 1885р. Германн Еббінгауз видав працю «Пам’ять: внесок в експериментальну психологію», де він експериментальним шляхом дослідив механізми роботи людської пам’яті. В конденсованому вигляді, його дослідження можна представити наступним графіками:

рис.1 – «криві забування», відношення часу до запам’ятовування, якості запам’ятовування до кількості повторень

З наведеного вище графіку можна зробити кілька узагальнень зробити кілька висновків:

1. швидкість та якість запам’ятовування матеріалу, а також утримання його в довгостроковій пам’яті, пропорційні до структурованості матеріалу. Це підтримує гіпотезу мнемотехніків про те, що людина запам’ятовує в першу чергу не знаки, а зв’язки між ними.
2. повторення матеріалу не лише пересуває криву забування наверх, а й робить її пологішою.
3. Аудіальний та графічний матеріал запам’ятовуються автономно один від одного.

Чи існує така система, яка б враховувала всі ці особливості вивчення канджі, і підвищла ефективність вивчення канджі і таким чином мови взагалі?

У підтримку вже цитованої тези Г. Еббінгауза про те, що для кращого запам’ятовування матеріалу потрібне структуроване його повторення, вважаємо за потрібне використати у нашій системі метод інтервального повторення (МІП) (сторінка англійською), про який говорив іще сам Еббінгауз. Ефект інтервального повторення вивчається в світі вже понад 30 років [6], і однією ж з найактивніших сфер використання цього ефекту на сьогодні є реклама [7].

Суть цього методу полягає в тому, що матеріал пропонується учневі для повторення із інтервалами, довжина яких прямо пропорційна якості утримання цього матеріалу в пам’яті учня. Таким чином, за використання МІП одиниця навчального матеріалу (в нашому випадку ієрогліф) повторюватиметься частіше, якщо учень погано його засвоїв, і все рідше по мірі того, як ця одиниця запам’ятовується краще.

Цей метод вважаємо оптимальнішим, ніж звичайне повторення через економію часу та зусиль учня. Розглянемо ж шляхи реалізації цього методу, а саме за допомогою карток та програмного забезпечення.

Карткова реалізація методу інтервального повторення система була запропонована С. Ляйтнером [4, 61]. Вона полягає в тому, що одиниці матеріалу розміщуються на двосторонніх картках за принципом: перша сторона – запитання; друга сторона – відповідь.

Картки розподіляються у певну кількість груп від найлегших до найважчих для учня. Учень проглядає картки, дивлячись на запитання і намагаючись на нього відповісти. При правильній відповіді картка переміщується в «легшу» групу, а у випадку помилки або неможливості відповісти – до «важчої». При цьому картки з «важчої» групи проглядаються частіше (кілька разів на день), що забезпечує процес вивчення. Відоміші ж повторюються рідше (раз на день, на три дні, на тиждень, місяць); це – боротьба із забуванням, яке неминуче слідує на думку Ляйтнера [4, 47] та Еббінгауза [1]. Унаочнити цю систему можна наступним малюнком:

рис. 2. Реалізація методу інтервального повторення за допомогою карток

У 1985р польський дослідник Пьотр Возняк (сторінка англійською) написав програму SuperMemo, яка реалізовувала вищеописаний метод програмним шляхом. На жаль, програма SuperMemo є комерційною, але існує її вільний аналог, Anki (сторінка англійською, опис програми російською мовою тут). Ми пропонуємо використовувати її в якості програмної реалізації МІП.

З іще однією цікавою реалізацією такого підходу до вивчення канджі можна ознайомитися на сайті Reviewing the Kanji. Творці цього сайту поєднали метод інтервального повторення із асоціативним методом Дж. Хайсіга [8] (сторінка англійською).

На нашу думку, вищеописані методи вивчення ідеографічних знаків японської мови (канджі) є одними з найбільш перспективних, та при правильному використанні можуть істотно підвищити швидкість та якість запам’ятовування цих знаків, долаючи одну з найбільш складних для учнів ділянок вивчення японської мови.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Hermann Ebbinghaus. Memory: A Contribution to Experimental Psychology . 1885.
2. L. Mark Carrier and Harold Pashler. Attentional Limits in Memory Retrieval // Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition. University of California, San Diego, 1995, pp 1339-1348
3. К.М. Тищенко. Метатеорія мовознавства. К., Основи, 2004. 300 с.
4. Sebastian Leitner. So lernt man lernen. Der Weg zum Erfolg. Herder, Freiburg, 2003. 317 p.
5. P.A.Wozniak. Optimization of learning. Master’s Thesis, University of Technology in Poznan, 1990
6. Whitten, W. B. & Bjork, R. A. (1977). Learning from tests: Effects of spacing. Journal of Verbal Learning & Verbal Behavior, 16, 465-478.
7. Appleton-Knapp, S. L., Bjork, R. A., & Wickens, T. D. (2005). Examining the spacing effect in advertising: Encoding variability, retrieval processes, and their interaction. Journal of Consumer Research, 32(2), 266-276.
8. James W. Heisig. Remembering the Kanji. Japan Publications Trading co. Tokyo, 2001. Vol. 1. 522 p.

Схожі записи:

1. Вчимо дієслова!
2. Лінгвістичний годинник
3. Тест з японської мови 日本語能力試験

На противагу он-лайнового сервісу Google Translate, проект Molto (Multi-lingual Online Translation), на який було виділено грант в 2.3млн євро, ставить на меті створення перекладацької системи, яка б змогла давати якомога точніший переклад.

Система перекладу Molto буде працювати за принципом “інтерлінгва”, тобто текст оригілалу аналізуватиметься і зберігатиметься у вигляді так званого “абстрактного синтаксису”, після чого система перекладатиме цей штучний запис мовою перекладу.  Таке рішення є не просто вдалим, а скоріш за все, єдиним можливим у випадку з кіліькістю робочих мов системи Molto, адже якщо б розробники пішли “класичним” двомовним шляхом (так, наприклад, працюють системи Промт і Прагма) і розробляли б машинні перекладачі з кожної з 23 мов на кожну, їм довелося б створити 506 (!!!) таких систем.

На сьогоднішній день, проект перебуває на стадії активного дослідження та розробки, і має на меті довести можливість створення такої системи (“proof of concept”), а також створити певну модель для спрощення написання таких систем перекладу у майбутньому. Поки що запланована робота між 15 мовами, включаючи англійську, французьку, іспанську, німецьку та російську. Цього року учасники проекту представлять експериментальну версію (бета) системи перекладу, а завершення проекту (сподіваймося, успішне) очікується до 2013 року.

Схожі записи:

1. Дослідження ринку лінгвістичних послуг у ЄС
2. Видавництво та переклад книжок українською мовою: державна підтримка вкрай потрібна
3. Волонтерська локалізація “Фейсбуку” 43 мовами, ще 60 на черзі

Невеличкий допис у італійській секції About.com підказує нам, як краще опановувати дієслова в італійській мові:

“Беремо уривок з декількох абзвців з будь-якого сайту новин, підкреслюємо всі дієслова , перекладаємо їх та визначаємо їх час. Потім виписуємо невідомі дієслова, виводимо інфінітив,  ще раз піддивляємося це слово у словнику.”

Також для зручності, можна скласти словничок, який можна періодично повторювати (примітка моя – А.Ш.)

Як ви й самі розумієте, такий метод можна практикувати не лише з італійською мовою, та й, зрештою, не лише з дієсловами. Особисто автор цієї статті мав досвід плідного використання цього методу у вивченні японських ієрогліфів (канджі).

Схожі записи:

1. Звіт про поточний стан перекладацької галузі від myGengo
2. Закони забування та інтервальне повторення у вивченні писемних знаків японської мови (канджі)

Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.

Олесь Гончар

* * *

Людина, яка втратила свою мову, – неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови.

Павло Мовчан

* * *

Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини.

Й. Г. Гердер

* * *

А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди.

Тарас Шевченко. “Передмова до нeздiйсненного видання “Кобзаря”

* * *

Рiдна мова на чужинi
Ще милiшою стає.

Павло Грабовський

* * *

Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.

Кiндрат Крапива

* * *

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв.

Костянтин Ушинський

* * *

Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство.

Шафраник

* * *

Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає I своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування.

Панас Мирний

* * *

Хто ясно думає, той ясно i говорить.

Буало

* * *

Мова – духовне багатство народу.

Василь Сухомлинський

* * *

Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…

Максим Рильський

Схожі записи:

1. Вислови про мову
2. Мови дивляться на світ
3. Вмираючі мови – чи буде українська однією з них?

Це – UrbanDictionary та його російський проект-побратим (читай: клон) СловоНово, словники сучасної лексики, жаргонізмів і сленгу.

Хіба в кожного з нас не бувало моментів, коли ми бачили слова на кшталт “Дичка” (Автомобіль ВАЗ-2110) чи “hinky” (Something as yet undefinable is wrong, out of place; not quite right), але навіть приблизно не знали, що ж воно значить? Звичайно ж, словники сленгу жаргонізмів видаються регулярно, однак таке живе і динамічне явище як розмовна мова неможливо адекватно охопити навіть щорічними перевиданнями таких словників.

Тому ось вони, “живі” словники, що поновлюються самими користувачами щодня, такі ж живі, як і сам пласт мови, який вони прагнуть охопити.

Словники ці можуть стати в нагоді перекладачеві при перекладі новітньої літератури, адже хоча деякі автори, наприклад І. Уелш та Е. Берждесс, іноді й подають словнички в кінці своїх творів, більшість так своїх читачів не балують. Лексикографи тут знайдуть цікаве та новітнє вирішення проблеми охоплення “живої” мови та постійної актуальзації картотеки. А пересічний відвідувач завжди може завітати, щоб відчути справжній народний дух у своїй мові та підняти собі настрій.

До речі, українського аналога цих проектів наразі не існує.

Схожі записи:

1. Словник SimpleDict
2. Реформа російської мови шокує росіян
3. Мовна ситуація

В інтернеті це свято отримало своє продовження – UA DAY 2009.

UA DAY – це акція, що присвячена українській мові. Суть її полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах життя. Організатори акції пропонують вам взяти участь у такому собі флешмобі.  “Давайте 9 листопада 2009 року будемо розмовляти та писати виключно українською!” – закликають вони.

Нехай цей день стане справді українським. Перейдіть на українську у своєму буденному житті, напишіть у свій блог, прочитайте українську книгу – як саме виявити свою прихильність до UA DAY, обирати вам.

(частковий репост з http://uaday.org/)

Схожі записи:

1. Вислови про українську мову, частина 2
2. Український телеканал “Перший національний” відмовився від перекладу на українську мову синхронів у новинах
3. Українці… Національно-мовні обриси

Наша мета – зробити НовуМову однією з центральних точок діалогу україномовних користувачів Інтернету з мовних та лінгвістичних тем. Також ми плануємо розмістити на Новій обширну бібліотеку з лінгвістики, перекладу та вивчення іноземних мов.

Для реєстрації, скористуйтеся посиланням “Реєстрація” на боковій панелі. (для дуже лінивих, ось ще одне посилання на сторінку реєстрації =) )

До речі, той самий логін та пароль також дійсні на нашому форумі.

Схожі записи:

1. Звіт про поточний стан перекладацької галузі від myGengo
2. Molto – машинний переклад для Євросоюзу
3. Вчимо дієслова!

До уваги англофілів (та англофобів, доречі) пропонуємо сайт Inogolo, де Ви знайдете як звучить те чи інше власне ім’я чи назва, а також зможете прослухати його в аудіоформаті

Схожі записи:

1. Красна площа
2. Мови дивляться на світ
3. Як Microsoft вирішує питання вибору термінології при перекладі

1. пам’ятати, що він здійснює комунікацію.
2. найкращим чином використовувати наявні технічні засоби.
3. впевнитись в тому, що він добре чує доповідача і себе.
4. не намагатися перекласти те, чого він не розчув або не зрозумів.
5. перебувати в стані максимальної концентрації.
6. не зациклюватись на перекладі окремих слів.
7. культивувати розділення уваги, з тим, щоб одночасно аналітично слухати оратора і критично стежити за власним мовленням
8. говорити, де це можливо, простими, короткими реченнями.
9. говорити граматично вірно.
10. виражати закінчену думку в кожному реченні.
11. завжди закінчувати свої речення.

Сподіваємося, що ці правила допоможуть Вам у процесі синхронного (і не тільки!) перекладу.

Схожі записи:

1. Перекладач Каддафі втратив свідомість під час тривалого виступу лівійського лідера
2. Як Microsoft вирішує питання вибору термінології при перекладі
3. Реформа російської мови шокує росіян

Однак українські перекладачі спрямовують свій погляд здебільшого на захід, перекладаючи з англійської, німецької, іспанської, польської тощо, в той час, як самобутні та оригінальні твори східних літератур все ще залишаються білими плямами для українського читацького загалу, якому, напевно, здається, що в країнах Азії художньої літератури майже немає, або що вона чимось гірша, ніж література західних народів.

Насправді, це зовсім не так. За звітом ЮНЕСКО, виданим декілька років тому, Японія належала до шістки країн, де щороку видавали понад 10 000 назв художньої літератури, при чому частка Японії в світовому “потоці” публікацій становила близько 6 %.

На жаль, безперечну художню цінність творів японської літератури українці пізнають здебільшого через російськомовні переклади, які у нас, до речі, дуже активно читаються. Згадаємо тих самих Харукі Муракамі, Юкію Мішіма, Банана Йошімото та багатьох інших, російськи переклади яких автор цієї статті сам часто бачить в метро, у кав’ярнях, парках та на полицях друзів.

Але схоже, що над українським перекладом японської літератури нарешті сходить сонце. В книгарнях одна за одною з’являються збірки японської поезії в перекладах І.Бондаренка, вийшли твори Ю.Мішіма, перекладені І.Дзюбом, поступово перекладають і інших класиків японської літератури (більш-менш повний список перекладів тут).

Серед українських перекладачів, що доносять нам твори японської літератури, варто відзначити Ігоря Дубінськго, який переклав твори лауреата Нобелівської премії Кендзабуро Ое, психологічні романи сповненого протиріч Юкіо Мішіми та короткі, але дуже влучні оповідання Шін’їчі Хоші. З його перекладами можна ознайомитися прямо з його домашньої сторінки.

Отже, ми закликаємо Вас не обмежуватися творами західних майстрів та поцікавитися перекладами літератури Японії!

Схожі записи:

1. Український ВікіСловник
2. В Україні бракує перекладачів літератури
3. Тест з японської мови 日本語能力試験