Слід зазначити, що єдиного підходу до перекладу термінів немає, однак Microsoft завжди спочатку намагається перекласти термін, дотримуючись наступних принципів:
1. Якщо для нових термінів є прямий переклад, то обирається саме він. Наприклад, при перекладі “active desktop” було відкинено варіант “живий”, оскільки “активний” буде, по-перше, більш упізнаваним для тих, хто вже користувався англійською версією; по-друге, ми не [...]
Архів категорії: Українська мова
Як Microsoft вирішує питання вибору термінології при перекладі
Вислови про українську мову, частина 2
В зв’язку з Вашим підвищеним інтересом до цитат про мову, додаємо ще одну невеличку підбірку:
Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть [...]
UA Day 2009
9 листопада – це офіційний День української мови та писемності.
В інтернеті це свято отримало своє продовження – UA DAY 2009.
UA DAY – це акція, що присвячена українській мові. Суть її полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах життя. Організатори акції пропонують вам взяти участь у такому собі флешмобі. “Давайте 9 листопада 2009 [...]
Табу та евфемізми
Слово табу прийшло до нас із мов Полінезії та означає у перекладі «заборона». Воно пов’язане зі звичаєм, що в давнині існував у багатьох народів, а зараз зберігається у деяких племен Африки, Південно-Східної Азії та Австралії. Звичай цей полягає в тому, що деякі речі, явища та дії люди з забобонності називали не справжніми іменами, а натяками. [...]
Красна площа
А чи знали Ви, що назва найвідомішої площі в Москві, “Красная площадь”, походить від староросійського слова «красний» — тобто гарний, красивий? Історики стверджують, що назва ця з’явилася у 17ст і не має нічого спільного із революцією 1919р [довідка російською].
Комуністичному режимові СРСР, очевидно, зіграла на руку омонімія цієї давньої назви із метафоричним кольором революції, яку вона [...]
Про те, як Джон загруз в українському сленгу
Олег Чорногуз, “Українська газета”, 16.10.2003
Майбутній український інвестор з Великобританії Джон Джонсон, перед тим як приїхати до нас, закінчив шестимісячні курси для вивчення української мови в лондонському “Бізнес-центрі”. Там він добре засвоїв кілька українських слів і навіть фраз. Найкраще запам’яталися йому такі повсякденні слова, як “добридень”, “будь ласка”, “ласкаво просимо”, “дякую”, “добраніч”… Запали в Джонсонову пам’ять [...]
Народ скаже – як зав’яже – українські приказки
Аби болото, а жаби будуть.
Аби болото, а чорти знайдуться.
Аби голова пройшла – хвіст дожене.
Аби дружна громада, то урожаю випросить.
Аби розум – щастя буде.
Байдуже ракові, у якім горшку його варять (При великій утраті про малу не дбається).
Без вітру і листя не ворушиться.
Без вітру море спить.
Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.
Без прочистки ліс вироджується.
Бере, як [...]
Ірландизація в Україні?
Євгенія Кононенко, “Самостійна Україна”, 14.11.2003
Найбільше надбання подорожей – це зустрічі з людьми, яких ніколи не зустрінеш, сидячи вдома. Мій співрозмовник Падді Вудворт – відомий ірландський журналіст, тривалий час працював для Іrish Тіmеs; він також є тим, хто називається в нас публіцистом. Падді – автор книги “Брудна війна чистими руками”, яка є бестселером в Ірландії і [...]
Республіка Башкортостан: мовні уроки
Володимир Тиліщак, “Шлях перемоги”, 22.10.2003
Серед “перлин у намисті Російської Федерації особливе місце займають поволжські автономні республіки Татарстан і Башкортостан. Сьогодні – це регіони, які найактивніше відстоюють власні національні інтереси. Татари, наприклад, на сьогодні, за чисельністю є другим етносом (після росіян) в Російській Федерації.
Зовсім інша ситуація в Башкирії. За даними перепису 1989 року, у власній республіці [...]
Українці… Національно-мовні обриси
Ігор Лосєв, Радіо “Свобода”, 24.10.2003
Етнічні українці становлять майже 78% загальної кількості населення, в абсолютних цифрах – 37 млн.541тисячу осіб. Порівняно з переписом населення 1989 року кількість українців зросла на 0,5% в абсолютних показниках, а питома вага серед жителів України – на 5 відсоткових пунктів. Звичайно, кожна людина вкладала своє власне розуміння в поняття – українець. [...]