Одна з найвідоміших лінгво-програм, котра водночас входить до провідного пошукового сервісу, кепкує з російського автопрому. Після оз…
Африканс – gelukkige nuwejaar / voorspoedige nuwejaar Акпоссо – ilufio ètussé Албанська – Gëzuar vitin e ri Ельзасський діалект – e glëckliches nëies / güets nëies johr Арабська – عام سعيد (aam saiid) / sana saiida Вірменська – shnorhavor nor tari Атікамек – amokitanone Азербайджанська – yeni iliniz mubarek Бамбара – aw [...]
Вихідні дані статті: Коломієць Л. Тенденції розвитку поетичного перекладу / Лада Коломієць // Вісник Сумського державного університету. Серія Філологічні науки. Том 2. – Суми: Вид-во Сумського державного університету, 2006. – С. 132-140.
У статті вперше розглядається крізь призму етики та естетики романтичної концепції перекладу перекладацька шекспіріана Пантелеймона Куліша як цілісне явище романтизму в західноєвропейському контексті. [...]
Жора Шкурупій був просто поет; поет український. Недарма: як мені розповідали, його теща бідкалася дружині одного з письменників: «Ви подумайте, Жору заарештували як українського націоналіста? Господи, та він же тільки поет». І справді, Гео Шкуруцій був тільки поет, і більше від нього ніхто нічого не вимагав, та й не слід було вимагати. Жив наш поет, як жили і всі там.
Відомий український поет і прозаїк Слісаренко ніколи не впадав у розпач і всією своєю поважною постаттю, своїми глибокими очима і сивим чубом якось мимохіть викликав до себе симпатію. Коло нього було затишно. Був завжди привітний. Його усмішка була завжди щира, а мова, навіть тоді коли говорив про страшні, нелюдські й дикі справи, була завжди спокійна, перейнята тонкою іронією чи легким французьким гумором.
Микола Зеров був, безперечно, найяскравішою постаттю на Соловках. Поет і професор, знавець античної поезії, перекладач римських поетів, — прийшов на Соловецький острів, не одриваючись від улюблених своїх тем і авторів. Здавалось, не відчував він трагізму свого становища, і те, що опинився на острові колишній обителі Святих Зосими і Савватія, нічого в ньому не змінило, так само, як лишався незмінним духовний світ ченця, що з якоїсь Волокамської пустині переходив доживати життя до суворої, похмурої Соловецької обителі.
Славного драматурга Миколу Куліша, зацькованого ще на «волі» і згодом засланого і посадженого до другого соловецького ізолятора, у Кремлі ніхто не бачив. Він був хворий на туберкульоз і по суті не жив, а поволі умирав у тому казематі. Уживали ми різних способів, щоб йому якось допомагати харчами або чим іншим, але з того нічого не вийшло, за винятком двох чи трьох разів, коли пощастило передати масло та яблука.
Тієї ночі, коли він обмірковував усе, зважував і вирішував, він не лягав спати. До самого ранку просидів він за своїм робочим столом. Написав останнього листа. І коли під вікном задзвеніли перші трамваї, він підвівся і вийшов до загальної кімнати.
Рубрики
- Лінгвістика та нові технології (10)
- Мови світу (40)
- Італійська (1)
- Англійська (12)
- Китайська (11)
- Німецька (2)
- Російська (3)
- Японська (4)
- Новини з інших джерел (34)
- Перекладознавство (15)
- Різне (42)
- Стара Нова Мова (17)
- Українська мова (21)
Форум
