Заступник голови Партії регіонів Ганна Герман вважає, що В. Янукович не помилився, назвавши А. П. Чехова українським поетом.
Link:
Гривня тому так низько впала, бо в неї дивний переклад
Здоровий глузд підказує, що між назвою грошової одиниці і частиною тіла не може бути нічого спільного. Проте деякі факти з історії гривни, красномовно свідчать про зворотне.
Російська мова в Нью-Йорку офіційна
1 січня 2010 року в штаті Нью-Йорк вступив у силу закон, згідно з яким російськомовні виборці можуть отримувати передвиборні матеріали своєю мовою, а також заповнювати виборчі бюлетені російською.
Раніше така можливість була лише в носіїв китайської, корейської та іспанської мов.
Згідно з даними Управління у справах імміграції в Нью-Йорку проживає близько 3 мільйонів іммігрантів, причому російськомовна спільнота – третя за кількістю у місті після латиноамериканської і китайської. У найбільшому місті Сполучених Штатів проживає 193 тисячі російських родин, це більш ніж 700 тисяч людей. При цьому до “російської спільноти” мігрантів відносять за мовною ознакою – як носії російської мови туди потрапляють також євреї, українці та багато інших представників колишніх радянських республік.
Написано в Російська Залишити коментар
Закони забування та інтервальне повторення у вивченні писемних знаків японської мови (канджі)
Ця робота досліджує покращення показників запам’ятовування під час процесу вивчення писемних знаків японської мови за допомогою засобів інтервального повторення (карток за системою Себастіана Ляйтнера або програмного забезпечення.)
Робота опублікована у збірці матеріалів конференції “Проблеми сходознавства в Україні” що пройшла у грудні 2008р. у ХНПУ ім. Г.Сковороди.
За даними багатьох опитувань, українські студенти називають писемні знаки (зокрема канджі) найважчою для опанування складовою японської мови.
Традиційна важкість вивчення канджі, на нашу думку, пов’язана з тим, що ці знаки мають ідеографічну природу та візуальну домінанту, в той час як в європейських фонетичних алфавітах звучання залишає написання на задньому плані. К.М. Тищенко у своїй праці «Метатеорія мовознавства» [3] цитує працю О.Р.Лурія, де пояснюється, що людський мозок використовує різні центри для запам’ятовування звукової та візуальної інформації. Таким чином, стверджуватимемо, що ми запам’ятовуємо слова в європейських мовах в інший спосіб, ніж японські слова з використанням канджі. Виходячи з цього, система вивчення канджі повинна бути здебільшого спрямованою на візуальне сприйняття.
Також необхідно зазначити, що у 1885р. Германн Еббінгауз видав працю «Пам’ять: внесок в експериментальну психологію», де він експериментальним шляхом дослідив механізми роботи людської пам’яті. В конденсованому вигляді, його дослідження можна представити наступним графіками:
рис.1 – «криві забування», відношення часу до запам’ятовування, якості запам’ятовування до кількості повторень Читати далі
Molto – машинний переклад для Євросоюзу
Різноманітні установи ЄС витрачають приблизно 1млрд євро на рік на переклад документів між 23 офіційними мовами Союзу. Значно скоротити цю суму в майбутньому європейці зможуть завдяки новій системі машинного перекладу.
На противагу он-лайнового сервісу Google Translate, проект Molto (Multi-lingual Online Translation), на який було виділено грант в 2.3млн євро, ставить на меті створення перекладацької системи, яка б змогла давати якомога точніший переклад.
Система перекладу Molto буде працювати за принципом “інтерлінгва”, тобто текст оригілалу аналізуватиметься і зберігатиметься у вигляді так званого “абстрактного синтаксису”, після чого система перекладатиме цей штучний запис мовою перекладу. Таке рішення є не просто вдалим, а скоріш за все, єдиним можливим у випадку з кіліькістю робочих мов системи Molto, адже якщо б розробники пішли “класичним” двомовним шляхом (так, наприклад, працюють системи Промт і Прагма) і розробляли б машинні перекладачі з кожної з 23 мов на кожну, їм довелося б створити 506 (!!!) таких систем.
На сьогоднішній день, проект перебуває на стадії активного дослідження та розробки, і має на меті довести можливість створення такої системи (“proof of concept”), а також створити певну модель для спрощення написання таких систем перекладу у майбутньому. Поки що запланована робота між 15 мовами, включаючи англійську, французьку, іспанську, німецьку та російську. Цього року учасники проекту представлять експериментальну версію (бета) системи перекладу, а завершення проекту (сподіваймося, успішне) очікується до 2013 року.
Написано в Лінгвістика та нові технології, Перекладознавство Теги: євросоюз, інтерлінгва, машинний переклад Залишити коментар
Олександра Екстер
- Екстер Олександра
Видатна художниця народилася в заможній єврейській родині акцизного чиновника Олександра Григоровича в м. Білостоку (нині територія Польщі) в 1882 році. Після переїзду родини до Києва заняття малярством для Олександри стають обов‘язковими. Безперечно, вона була талановитою – легко закінчивши приватну гімназію, дівчина вступає до Київського художнього училища до Миколи Мурашка, де вчиться разом з Аристархом Лентуловим, Олександром Архіпенком, Олександром Богомазовим, Абрамом Маневичем та Наталією Давидовою-Левкович, яка стала найкращою подругою Олександри. Після одруження з адвокатом, кузеном Миколою, Екстер, вже в Парижі, працює у власній майстерні. Молода пара жила розкішно й легко, сама Олександра займалася серйозно й наполегливо, пройшовши в пошуках власного стилю практично всі напрямки мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Її енергія та смак зробили художницю знаменитою фігурою навіть у перенасичених талантами Києві, Москві й Одесі. В Києві жили родичі, через Одесу пролягав шлях з Парижу до Чернянки, де жили брати Бурлюки, саме туди й привозила Екстер новини з паризьких виставок та майстерень – товаришувала з Пабло Пікассо, Жоржем Браком, Гійомом Аполлінером та багатьма іншими авангардистамиТворча кар‘єра Олександри розвивалася стрімко й бурхливо – в 1901-1903, 1906 роках відвідувала Київське художнє училище, де викладали В.Менк, І. Селезньов та ін. В 1907 р. декілька місяців займалася в Академії Гранд Шом‘єр в Парижі. Щоправда, професор Карло Дельваль «дорікав художниці за екстравагантність її кольорів і внаслідок гострих суперечок вона, з рештою, змушена була піти з академії» [1], – свідчить В. Маркаде. Але поїздки до Парижу мали надзвичайне значення для формування творчої особистості О. Екстер – шлях її мистецтва починається з імпресіонізму й веде спочатку до кубофутуризму, а далі – у безпредметне мистецтво та конструктивізм. «Пошуки колористичної виразності, співвідношення та взаємодія кольору – головна риса, що вирізняє творчість художниці. Сміливий, відкритий, напружений колорит її робіт, ніби гігантська пружина, яку стримувало то учнівство, то вплив кубізму, розгорнувся і зазвучав на повен голос лише у середині 1910 років. Тоді стало зрозумілим, що, не дивлячись на всі французькі «префікси», творчість О.Екстер глибокими коріннями пов’язана з українською культурою»[2]. А ось що пише В. Маркаде про особливості живопису О. Екстер: «Звихрені спіральні рухи, кожна частина яких вражає розбурханістю кольору, творять бароккову пишноту, що нагадує картини Балли чи Боччоні. Російські авангардисти можуть заперечувати будь-який вплив італійського футуризму, проте визволення від академічних пут прийшло до них з Італії і від французьких кубістів. Але в Екстер всі ці впливи переплавилися під гарячим подихом українського барокко» [3]. Читати далі
Олександр Богомазов
Олександр Богомазов
Народився художник у м. Суджі (тепер Харківська область) у 1880 році. Вчився спочатку в глухівській, потім – в київській гімназії, у Херсонському земському сільськогосподарському училищі і, нарешті, прийняв остаточне рішення серйозно зайнятися малярством, яке вабило його змалку. У 1902 році О. Богомазов вступає до Київського художнього училища, де вчиться одночасно з Архипенком, Екстер, Малевичем та іншими відомими у майбутньому митцями. Щоправда, через три роки його разом з іншими було виключено з училища – через участь у студентських заворушеннях. Продовжує художник своє навчання у приватних студіях – у Києві вчиться у С. Світославського, а далі виїжджає до Москви, де бере уроки в К. Юона та Ф. Рерберга. Повернувшись у 1908 році до Києва, О. Богомазов поновив свої студії у художньому училищі, і саме там зустрів своє кохання – молоду художницю Ванду Монастирську, що буде поруч із ним до його останніх днів. Ми вже згадували про участь маляра у виставці «Ланка» («Звено»), що відбулася в Києві 1908 року, але найвизначальнішою подією у творчості митця стане 1914 рік – плідний та щасливий. Цього року відбудеться виставка київської групи «Кільце», де роботи Богомазова займали чільне місце, тоді ж він написав трактат «Живопис та елементи», який, за свідченням Е. Димшиця “випередив теоретичні досягнення «супрематизму К. Малевича і «Крапки та лінії на площині» В. Кандінського…»[1]. У трактаті автор намагається знайти зв’язок елементів живопису – ліній, форми, та ін. – з тим враженням, що вони справляють на глядача. Ось що пише про цю роботу В. Маркаде: «Знання якості предмета породжується порівнянням його з іншими схожими предметами. Розвиток малярства живиться живописним розмаїттям предметів. Розмаїття характерних предметних ознак розгортається спіраллю, яка охоплює все більшу кількість предметів, аж до несхожих між собою. Пошуки ритмічних елементів різного змісту спираються на різноманітні емоції, які вони викликають. Організовуючи рух живописних елементів, художник прагне досягти напруженості зв’язків між ними. Картина ж виконує роль передавача естетичних відчуттів художника, викликаних красою та багатством природи. Ця роль була втрачена через умовні канони академізму й натуралізму, що торкаються лише поверхні природи. Нове мистецтво звертається до глядачів, пропонуючи їм переоцінені якості живопису: «Нова» картина – це думка художника, втілена в реальних знаках його мистецтва, це результат його натхнення, схвильованого пластичною красою Всесвіту, в якому Митець енергійно утверджує своє «я». Перемігши силу предмета, він досягає глибокого синтезу»[2]. Читати далі
Написано в Різне Теги: авангард, Богомазов, Олександр Богомазов, українські художники Коментування закрито
Як Microsoft вирішує питання вибору термінології при перекладі
Слід зазначити, що єдиного підходу до перекладу термінів немає, однак Microsoft завжди спочатку намагається перекласти термін, дотримуючись наступних принципів:
1. Якщо для нових термінів є прямий переклад, то обирається саме він. Наприклад, при перекладі “active desktop” було відкинено варіант “живий”, оскільки “активний” буде, по-перше, більш упізнаваним для тих, хто вже користувався англійською версією; по-друге, ми не створюватимемо проблем, коли у майбутньому виникне термін “alive” або схожий на нього. Таким же чином з`явилося і слово “профіль”, хоча, звичайно, “профіль користувача” (user’s profile) наводить на інші думки.
2. Переклад не повинен (по можливості) перетинатися з тими, що вже є. Тут виникають непомітні на перший погляд труднощі.
Незважаючи на те, що в українській мові дуже багато синонімів, виявляється, що в англійській мові існує багато слів, які перекладаються українською однаково. Приклад – setup та installation перекладаються як “установка”, тому для другого терміну довелося використовувати переклад “інсталювання”. Інший приклад – directory і catalog – і те, і інше перекладаються українською мовою як “каталог”. Ще один, уже історичний, приклад – у свій час українське представництво не ризикнуло прямо перекласти paste як “вклеїти”, і тепер доводиться “мучитися” з двома англійськими словами insert і paste, які обидва зараз перекладаються як “вставити”.
3. Якщо вже є стійкий професійний термін, то він має бути використаний. Приклад: “домен” при перекладі пропонувалося замінити на “область” чи що-небудь іще, але компанія вирішила відмовитися, оскільки не можна перекладати domain в одному продукті як “область” (для новачків), а в іншому як “домен” (для професіоналів). Аналогічний приклад – слово “кернінг”.
До речі, чому ми говоримо “Майкрософт”, незважаючи на те, що є слова “мікроскоп”, “мікрохірургія”? Тому що “Майкрософт” – це власна назва, найменування компанії, а за правилами української мови (і згідно ДСТУ) найменування компаній в українському тексті передаються транскрипцією (відповідно до вимови). Навряд чи комусь спаде на думку говорити чи писати “Генерал Моторс” замість “Дженерал Моторс” тільки тому, що в українській мові є слова “генерал”, “генерація”, “генератор” із тим самим латинським коренем general.
Написано в Англійська, Перекладознавство, Українська мова Залишити коментар
Віктор Пальмов
- Віктор Пальмов
Живопис цього майстра вражає – настільки оригінальними здаються прийоми виразності, що їх застосовує В. Пальмов у своєму «кольорописі». Буяння фарб і, водночас, сяючі контури не дозволять глядачеві переплутати манеру митця з будь-чиєю іще. В Україні В. Пальмов пробув недовго – чотири роки, з 1919-го до 1923-го, помер він, як свідчить автор-укладач альбому «Невідомий російський авангард» О. Сараб’янов, «від невдалої операції» [1]. Але за цей невеликий строк художнику вдалося багато чим прислужитися українському мистецтву – він викладав у Київському художньому інституті, став співзасновником Об’єднання Сучасних Малярів України, орієнтованого на європейське мистецтво.
Д.Бурлюк в некролозі опублікованому в журналі «Нова Генерація» зазначає: «В.Н. Пальмов ще за дитинства мав хист до образотворчого мистецтва. Успішно закінчивши курс Пензенської Художньої школи, В.Н. Пальмов восени 1911 року склав конкурсний іспит до кол. «Училища живопису, скульптури та зодчества» в Москві, яке й закінчив з нагородою.Але тут почалася капіталістична війна.В.Н. Пальмова женуть на фронт, де він і лишається до революції, доки народи, що жили в Росії, скинули з себе ярмо царату та припинили війну проти Німеччини.Контрреволюційне повстання чехословаків проти Рад застало В. Н. в Самарі: тут 1918 р. на його руках вмирає батько, якого він дуже любив. Читати далі
Написано в Різне Теги: авангард, Бурлюк, Пальмов, Пальмов Віктор, футурист, художники України Залишити коментар
10 ознак того, що ви повинні відмовитися від цього проекта. Поради перекладачам
1. Ви абсолютно не розумієте, чого хоче замовник.
2. Замовник має погану репутацію щодо платні.
3. Проект неетичний або нелегальний.
4. Ви вже перевантажені, і у вас немає часу працювати над новим проектом.
5. Замовник просить вас попрацювати безкоштовно.
6. Замовник просить забагато за надто невеликі гроші.
7. Ви не можете дійти згоди щодо терміну виконання проекту.
8. Робота цілком виходить за межі вашої компетенції.
9. Ви знаєте, що те, про що просить замовник, не буде працювати.
10. Замовник поводиться з вами грубо чи агресивно.
Написано в Перекладознавство Залишити коментар
