Німеччина зменшує фінансування літературних перекладів

Переживаючи найгіршу економічну кризу з часів Другої світової війни, Міністерство закордонних справ Німеччини вирішило урізати фінансування міжнародних літературних проектів, тим самим поставивши під загрозу і без того не найкраще матеріальне становище перекладачів у країні.

Культурний бюджет міністерства на 2010 рік, який переважно йде на великі програми на кшталт Гете-інституту і Німецької служби академічних обмінів (DAAD) – був зменшений на 3 млн. євро. Загальна сума бюджету тепер становить 723 млн.

Найбільш помітною зміною через зменшення фінансування буде відсутність форуму перекладачів на Франкфуртському книжковому ярмарку в жовтні цього року.

Написано в Німецька, Перекладознавство | Залишити коментар

Перекладачі – машини і люди

Завдяки Інтернету переклад наразі є досить гнучким і дешевим процесом. На найнижчому щаблі перекладацької ієрархії знаходяться безкоштовні послуги, які пропонуються Google та іншими компаніями. Такі програми “вчаться”, аналізуючи збірки документів, перекладені людьми, наприклад документи Європейського Парламенту,  які перекладаються на 11 різних мов.  Ці збірки є настільки великими, а машини, що їх аналізують – такими потужними, що автоматичний переклад (який у професійному жаргоні  має назву “машинний переклад”) зазвичай може передати основний зміст тексту, хоча й трохи недолугим чином. Google та його конкуренти зосереджуються на найбільш розповсюджених мовах, але науковці працюють над послугами машинного перекладу і для більш рідкісних мов.

Наступний рівень ієрархії займає армія перекладачів-волонтерів. Декілька значних англомовних публікацій регулярно перекладаються мовою мандарин групою неоплачуваних волонтерів для інших читачів (див. ecocn.org/bbs). Існують і більш офіційні проекти. У колективі блогерів-поліглотів Global Voices близько 200 волонтерів вибирають і перекладають пости своїх колег. Статті на порталі Meedan, соціальній мережі, присвяченій обговоренню новин Близького Сходу, перекладаються на англійську або арабську за допомогою машинного перекладу, а потім можуть редагуватися читачами.

Не дивно, але найкращі результати демонструють оплачувані перекладачі – люди. Але й тут їхня вартість знижується, у той час як індустрія перекладу переходить від проектної до фрагментарної роботи…

Написано в Лінгвістика та нові технології, Перекладознавство | Залишити коментар

От ви зараз похміляєтесь, я не думаю, що ви і далі будете так похмілятися

Пан Турчинов, звертаючись до журналістів, не знайшов відповідного українського еквіваленту російського слова «ухмыляться» [«посміхатися»] і сказав: «
Link: 
Написано в Новини з інших джерел | Теги: | Залишити коментар

Михайло Бойчук

    

Михайло Бойчук

Михайло Бойчук

У розмаїтті шляхів українського авангардного мистецтва одним із найвидатніших є той, що ним простував М. Бойчук. Прагнення синтезу мистецтв було втілено художником у чіткій системі – створення школи %

Написано в Різне | Теги: , , | Коментування закрито

Дослідження ринку лінгвістичних послуг у ЄС

Нещодавно з’явилося чергове дослідження ринку лінгвістичних послуг, на цей раз ринку ЄС. Дослідження було виконане компанією The Language Technology Centre LTD на замовлення Європейської комісії.

Результат вражає – 426 сторінок. Побіжний перегляд дослідження виявив цікаві факти – у якості систем управління перекладом були названі Windows Vista Business і Google.  Короткі висновки дослідження, як завжди, позитивні.

Обсяг ринку лінгвістичних послуг ЄС за 2008 рік склав 8.4 мільярди євро, і він щорічно росте приблизно на 10%. Якщо темпи зростання буде збережено, до 2015 року його обсяг складе 16.5 – 20 млрд. євро.

З цих 8.4 мільярди євро:

  • 5.7 мільярди займають послуги усного та письмового перекладу;
  • локалізація ПЗ та сайтів, розробка і продаж спеціального ПЗ – 568 мільйонів;
  • 1.6 млрд. – навчання мов;
  • переклад із субтитрами і дубляж – 633 мільйони;
  • лінгвістичне консультування, організація міжнародних конференцій із перекладом – 143 мільйони.

Судячи з результатів дослідження, ринок перекладів менше за інші підвладний впливові кризи, як це не дивно.

Завантажити повний текст дослідження можна тут: http://ec.europa.eu/dgs/translation/publications/studies/size_of_language_industry_en.pdf

Написано в Лінгвістика та нові технології, Перекладознавство | 1 коментар

Герман підтримала Януковича: Чехов – український поет

Заступник голови Партії регіонів Ганна Герман вважає, що В. Янукович не помилився, назвавши А. П. Чехова українським поетом.
Link:
Написано в Новини з інших джерел | Теги: | Залишити коментар

Гривня тому так низько впала, бо в неї дивний переклад

Здоровий глузд підказує, що між назвою грошової одиниці і частиною тіла не може бути нічого спільного. Проте деякі факти з історії гривни, красномовно свідчать про зворотне.
 
Написано в Новини з інших джерел | Теги: | Залишити коментар

Російська мова в Нью-Йорку офіційна

1 січня 2010 року в штаті Нью-Йорк вступив у силу закон, згідно з яким російськомовні виборці можуть отримувати передвиборні матеріали своєю мовою, а також заповнювати виборчі бюлетені російською.

Раніше така можливість була лише в носіїв китайської, корейської та іспанської мов.

Згідно з даними Управління у справах імміграції в Нью-Йорку проживає близько 3 мільйонів іммігрантів, причому російськомовна спільнота – третя за кількістю у місті після латиноамериканської і китайської. У найбільшому місті Сполучених Штатів проживає 193 тисячі російських родин, це більш ніж 700 тисяч людей. При цьому до “російської спільноти” мігрантів відносять за мовною ознакою – як носії російської мови туди потрапляють також євреї, українці та багато інших представників колишніх радянських республік.

Написано в Російська | Залишити коментар

Закони забування та інтервальне повторення у вивченні писемних знаків японської мови (канджі)

Ця робота досліджує покращення показників запам’ятовування під час процесу вивчення писемних знаків японської мови за допомогою засобів інтервального повторення (карток за системою Себастіана Ляйтнера або програмного забезпечення.)

Робота опублікована у збірці матеріалів конференції “Проблеми сходознавства в Україні” що пройшла у грудні 2008р. у ХНПУ ім. Г.Сковороди.

За даними багатьох опитувань, українські студенти називають писемні знаки (зокрема канджі) найважчою для опанування складовою японської мови.

Традиційна важкість вивчення канджі, на нашу думку, пов’язана з тим, що ці знаки мають ідеографічну природу та візуальну домінанту, в той час як в європейських фонетичних алфавітах звучання залишає написання на задньому плані. К.М. Тищенко у своїй праці «Метатеорія мовознавства» [3] цитує працю О.Р.Лурія, де пояснюється, що людський мозок використовує різні центри для запам’ятовування звукової та візуальної інформації. Таким чином, стверджуватимемо, що ми запам’ятовуємо слова в європейських мовах в інший спосіб, ніж японські слова з використанням канджі. Виходячи з цього, система вивчення канджі повинна бути здебільшого спрямованою на візуальне сприйняття.

Також необхідно зазначити, що у 1885р. Германн Еббінгауз видав працю «Пам’ять: внесок в експериментальну психологію», де він експериментальним шляхом дослідив механізми роботи людської пам’яті. В конденсованому вигляді, його дослідження можна представити наступним графіками:

рис.1 – «криві забування», відношення часу до запам’ятовування, якості запам’ятовування до кількості повторень Читати далі »

Написано в Лінгвістика та нові технології, Японська | Теги: , , , , , , , , , | Залишити коментар

Molto – машинний переклад для Євросоюзу

Різноманітні установи ЄС витрачають приблизно 1млрд євро на рік на переклад документів між 23 офіційними мовами Союзу. Значно скоротити цю суму в майбутньому європейці зможуть завдяки новій системі машинного перекладу.

На противагу он-лайнового сервісу Google Translate, проект Molto (Multi-lingual Online Translation), на який було виділено грант в 2.3млн євро, ставить на меті створення перекладацької системи, яка б змогла давати якомога точніший переклад.

Система перекладу Molto буде працювати за принципом “інтерлінгва”, тобто текст оригілалу аналізуватиметься і зберігатиметься у вигляді так званого “абстрактного синтаксису”, після чого система перекладатиме цей штучний запис мовою перекладу.  Таке рішення є не просто вдалим, а скоріш за все, єдиним можливим у випадку з кіліькістю робочих мов системи Molto, адже якщо б розробники пішли “класичним” двомовним шляхом (так, наприклад, працюють системи Промт і Прагма) і розробляли б машинні перекладачі з кожної з 23 мов на кожну, їм довелося б створити 506 (!!!) таких систем.

Схема роботи системи Molto

На сьогоднішній день, проект перебуває на стадії активного дослідження та розробки, і має на меті довести можливість створення такої системи (“proof of concept”), а також створити певну модель для спрощення написання таких систем перекладу у майбутньому. Поки що запланована робота між 15 мовами, включаючи англійську, французьку, іспанську, німецьку та російську. Цього року учасники проекту представлять експериментальну версію (бета) системи перекладу, а завершення проекту (сподіваймося, успішне) очікується до 2013 року.

Написано в Лінгвістика та нові технології, Перекладознавство | Теги: , , | Залишити коментар